ідентифікуватися

ІДЕНТИФІКУВАТИСЯ, -у́юся, -у́єшся, недок. і док.

1. Встановлювати (встановити) тотожність, відповідність кого-, чого-небудь комусь, чомусь; ототожнюватися (ототожнитися) з кимсь, чимсь. Учасники конференції мали змогу ідентифікуватися з доповідачем через спільні професійні інтереси.

2. спец. Проходити (пройти) процедуру впізнавання, підтвердження своєї особи, зазвичай за допомогою документів, паролів, біометричних даних тощо. Для доступу до системи необхідно ідентифікуватися за відбитком пальця.

Приклади вживання

Приклад 1:
З ізраїльтян уціліло лише небагато самарян — народу, який утворився внаслідок асиміляції з єврейством ассирійських переселенців, котрі так і не змогли цілком ідентифікуватися з євреями. Самаряни згодом утворили свою особливу, неіудейську, релігійну общину.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”

Частина мови: дієслово () |