ідентифікація

1. Встановлення тотожності, ототожнення об’єкта, особи, явища з певним зразком, описом, набором ознак або самим собою в різних умовах чи в різний час.

2. У техніці та інформатиці — процедура розпізнавання об’єкта (користувача, пристрою, документа) за унікальною сукупністю ознак (ідентифікатором) для надання доступу до ресурсів або виконання певних дій.

3. У психології — механізм, за якого індивід несвідомо уподібнює себе іншій людині, групі чи ідеалу, переймаючи їхні риси, цінності та моделі поведінки.

Приклади вживання слова

ідентифікація

Приклад 1:
Таким чином, ідентифікація безпосереднього першоджерела у даному випадку немож- лива. XXII Похід Володимира на болгар описаний у житії з Патерика Йосифа Тризни дещо більш скорочено, порівняно з літописною частиною самого Патерика і Твер- ського збірника (Летописный сборник, именуемый Тверскою… – Стб.
— Жиленко Ірина, “Євангеліє від ластівки”

Приклад 2:
Ще одним цікавим нюансом є ідентифікація в житіях “палати”, де зупинилась Анна, з “царською”. Сам по собі цей нюанс не несе реальної інформації, оскільки навіть суто логічно можна було б припустити: у великому місті були якісь особливі покої, на зразок королівських замків Європи.
— Жиленко Ірина, “Євангеліє від ластівки”