ІДЕНТИФІКАТОР, а, чол.
1. спец. Сукупність ознак, символів, кодів або назва, що дає змогу однозначно вирізнити, впізнати та відрізнити певний об’єкт, суб’єкт, процес або явище з-поміж інших подібних; розпізнавальний знак. Унікальний ідентифікатор користувача в системі.
2. інформ. Символьне ім’я (послідовність літер, цифр або інших символів), яке використовують у мовах програмування, базах даних чи комп’ютерних системах для позначення змінної, функції, класу, файлу або іншого програмного елемента. Ідентифікатор змінної не може починатися з цифри.