1. (розм.) Різко зупиняти коня, вимовляючи вигук “гик”.
2. (перен., розм.) Різко зупинятися, припиняти рух або дію; затримуватися, вагатися.
гикатися
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. (розм.) Різко зупиняти коня, вимовляючи вигук “гик”.
2. (перен., розм.) Різко зупинятися, припиняти рух або дію; затримуватися, вагатися.
Відсутні