вгнуто-опуклий

[ʋɦnuto-opuklɪj] Прикметник

Буква:В

Значення

  1. (Математика) –

    (про поверхню або лінію) Такий, що має одночасно вгнуті та опуклі ділянки, де чергуються западини та виступи.

  2. (Філософія) –

    (перен., про об’єкти, явища) Такий, що поєднує в собі протилежні, взаємно протиставлені риси або властивості.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. вгнуто-опуклий, р. вгнуто-опуклого, д. вгнуто-опуклому, з. вгнуто-опуклого, о. вгнуто-опуклим, м. вгнуто-опуклім

Більше записів