1. (діал.) Видавати характерні звуки, подібні до «гуц», під час плачу або скарг, часто про дитину.
2. (діал., перен.) Тихо, невиразно говорити, бурмотіти щось недоладно або скаржитися.
гуцикати
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |