гуцикати

[ɦut͡sɪkɑtɪ] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. (діал.) Видавати характерні звуки, подібні до «гуц», під час плачу або скарг, часто про дитину.

  2. (діал., перен.) Тихо, невиразно говорити, бурмотіти щось недоладно або скаржитися.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. гуцикати, р. гуцикатів, д. гуцикатам, з. гуцикатів, о. гуцикатами, м. гуцикатах, к. гуцикати

Більше записів