гусити

1. Послідовники Яна Гуса, учасники релігійного та національного руху в Чехії (Богемії) у XV столітті, що виступали за церковні реформи та боротьбу з німецьким пануванням.

2. Учасники гуситських воєн (1419–1434 роки), солдати армії, що воювала під гаслами руху гуситів.

Приклади вживання

Приклад 1:
[268] Можливо, цей образ навіяно статтею Спиридона Палаузова «Иоанн Гус и его последователи», в якій сказано, нібито гусити стверджували, що імператор Сигізмунд — той самий червоний змій, про якого сказано в Апокаліпсисі (Апокаліпсис 12:3). [269] «Te Deum laudamus» («Тебе, Боже, хвалимо» — ëàò.)
— Невідомий автор, “117 Shevchenkohaidamaky Vyd 2011”

Частина мови: іменник (однина) |