1. (діал.) Густа, важкопрохідна місцевість, зарості; чаща, хаща.
2. (діал.) Густий ліс; діброва.
3. (діал., перен.) Щільне скупчення, натовп людей.
Словник Української Мови
Буква
1. (діал.) Густа, важкопрохідна місцевість, зарості; чаща, хаща.
2. (діал.) Густий ліс; діброва.
3. (діал., перен.) Щільне скупчення, натовп людей.
Приклад 1:
Сила Лоренца пропор- ційна до [ ]H υ , зрештою до добутку [ ]HE , а він у свою чергу пропорці йний до густи– ни енергії падаючої хвилі w. У 1901 р П.М. Лебедєв вперше ек с- периментально виявив і виміряв тиск сві т- ла на тверді тіла і гази Прилад Лебедєва – це досить чу т- ливі крутильні терези, рухома система яких складалась з легкого каркаса із закр і- пленими на ньому тонкими кружками, які розміщені симетрично відносно осі підвісу (рис.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Приклад 2:
— Куди ж я буду густи? — К чортовому батьковi в зуби!
— Невідомий автор, “186 Sieried Tiemnoyi Nochi Boris Dmitrovich Grinchienko”
Приклад 3:
Вівтар був забутий… Щось стороннє, настирливе почало густи, шипіти, намагаючись звернути на себе увагу. Дедалі — дужче й дужче.
— Невідомий автор, “191 Talant Stiepan Vasil Ovich Vasil Chien”