1. Прислівник до прикметника “густенький“; у знач. густо, але з відтінком певної м’якості, не надто інтенсивно.
2. (у розмовній мові) Про достатню кількість чогось, так що виходить насичено, помітно, часто з позитивним відтінком.
Словник Української Мови
Буква
1. Прислівник до прикметника “густенький“; у знач. густо, але з відтінком певної м’якості, не надто інтенсивно.
2. (у розмовній мові) Про достатню кількість чогось, так що виходить насичено, помітно, часто з позитивним відтінком.
Приклад 1:
А вона десь їх бере, щоб пани мали ким послуговуватись… «Мабуть, — видумав панич, — мама, що вони називають, — то чи не доля панська часами абощо, коли дбає, щоб панам па робітника не збувало…» От вже паничеві і вуси засіялись, далі вже таки й густенько зачорніло попід ніс, як приїздить батько в ліс. Поговорив з паничем і побачив, що він не тямить світові ладу, та й давай підбріхувати, що пан, каже, зовсім друге діло, а не пан зовсім друге.
— Тютюнник Григорій, “Вир”