гусла

[ɦuslɑ] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. Старовинний український народний струнний музичний інструмент, що має корпус різної форми (часто овальний) з декількома струнами, на яких грають, перебираючи пальцями або плектром; попередник сучасних гуслей, бандури, кобзи.

  2. (у множині, зазвичай “гусла”) Загальна назва старовинних струнних щипкових інструментів у слов’янських народів, зокрема, у східних і південних.

  3. (переносне значення, поетичне) Поезія, творчість, вірші як символ мистецького слова (наприклад, “Бояніві гусла”).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. гусла, р. гусел, д. гуслам, з. гусла, о. гуслами, м. гуслах, к. гусла

Більше записів