1. Старовинний український народний струнний музичний інструмент, що має корпус різної форми (часто овальний) з декількома струнами, на яких грають, перебираючи пальцями або плектром; попередник сучасних гуслей, бандури, кобзи.
2. (у множині, зазвичай “гусла”) Загальна назва старовинних струнних щипкових інструментів у слов’янських народів, зокрема, у східних і південних.
3. (переносне значення, поетичне) Поезія, творчість, вірші як символ мистецького слова (наприклад, “Бояніві гусла”).