Значення
-
Музичний інструмент, різновид гуслів, що має корпус у формі крила та струни, на яких грають за допомогою медіатора.
-
Музикант, який грає на гуслях або гусівнику.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. гусівник, р. гусівника, д. гусівникові, з. гусівника, о. гусівником, м. гусівникові, к. гусівнику