Значення
-
Процес об’єднання людей у групу (гурт) для спільної діяльності, взаємодопомоги або захисту спільних інтересів; формування колективу, спільноти.
-
У політичному та громадському контексті — створення та організаційне оформлення об’єднання (партії, руху, угруповання) на основі спільних ідей, цілей або інтересів.
-
У техніці — з’єднання, складання окремих частин, елементів або вузлів у єдину конструкцію, агрегат або модуль.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. гуртування, р. гуртування, д. гуртуванню, з. гуртування, о. гуртуванням, м. гуртуванні, к. гуртування