гуртожит

1. Спеціалізоване приміщення для тимчасового проживання студентів вищих навчальних закладів, учнів професійно-технічних училищ, робітників підприємств тощо, яке зазвичай складається з кімнат на кілька осіб та має спільні побутові приміщення; гуртожиток.

2. Рідкісне, застаріле позначення колективного способу життя, спільного проживання в одному приміщенні.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |