гуртожиток

Спеціально обладнана будівля для проживання студентів, учнів, робітників або службовців, які навчаються або працюють в одному закладі чи на одному підприємстві.

Застаріле значення: група людей, які живуть разом; спільне житло, комуна.

Приклади вживання

Приклад 1:
Тільки гуртожиток, та й сусіди — дібрані й перевірені, такі, що вже гірших і не знайти. Ні хвилини на самоті із собою, постійна загроза провокації, постійний острах за свої рукописи, книги — в такій напрузі жив.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Частина мови: іменник (однина) |