гуртівник

[ɦurtiʋnɪk] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. Учасник гуртка, член невеликої групи людей, об’єднаних спільними інтересами, захопленнями або навчальною метою.

  2. Той, хто займається гуртовою торгівлею, оптовий торговець.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. гуртівник, р. гуртівника, д. гуртівникові, з. гуртівника, о. гуртівником, м. гуртівникові, к. гуртівнику

Більше записів