гуртівник

1. Учасник гуртка, член невеликої групи людей, об’єднаних спільними інтересами, захопленнями або навчальною метою.

2. Той, хто займається гуртовою торгівлею, оптовий торговець.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |