гуркотливець

[ɦurkotlɪʋɛt͡sʲ] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. Рідкісна назва метеорита, що супроводжується гуркотом при падінні на Землю.

  2. У народній творчості та поетичній мові — іменування грому або того, хто видає гуркіт (наприклад, грім).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. гуркотливець, р. гуркотливця, д. гуркотливцеві, з. гуркотливця, о. гуркотливцем, м. гуркотливцеві, к. гуркотливцю

Більше записів