гурчати

1. Про тварину (переважно кішку): видавати низьке ритмічне звучання горлом від задоволення, приємних відчуттів.

2. Про людину: говорити тихо, невиразно, недоброзичливо або вороже, бурчати, воркотіти.

3. Перен., розм. Про органи травлення: видавати характерні звуки внаслідок роботи, переробки їжі.

4. Розм. Про низьке, глухе дзюрчання, журчання води, рідини.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: дієслово () |