1. Важко падати, ударятися об щось з глухим звуком; гупнути.
2. Видавати глухий, низький звук від удару, падіння; лунати гупко.
3. Робити різкий рух, ривок (наприклад, сідаючи, падаючи); плюскатися.
гупати
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
З д у б о н і т и — тупотіти, гупати («як хто здубонів у сінях, то вони тікали на піч д бабі»). Ззиратись — дивитись («люди ззираютьси на покаяніє»).
— Зеров Микола, “Камена”
Частина мови: дієслово () |