гунявий БукваГ 1. Покритий гунею, одягнений у гуню; зношений, обірваний, у лахмітті. 2. Переносно: незграбний, млявий, повільний у рухах або діях; кволий, немічний. Приклади вживання Відсутні Частина мови: прикметник () | ←сервіровкапрапорцевий→