гунявий

1. Покритий гунею, одягнений у гуню; зношений, обірваний, у лахмітті.

2. Переносно: незграбний, млявий, повільний у рухах або діях; кволий, немічний.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикметник () |