гун

[ɦun] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. Представник кочових племен тюркського походження, що утворили великий племінний союз і здійснювали завоювальні походи в Європі в IV–V століттях нашої ери.

  2. Переносно: жорстока, варварська, неосвічена людина; загарбник, руйнівник.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. гун, р. гуна, д. гунові, з. гуна, о. гуном, м. гуні, к. гуне

Більше записів