1. Представник кочових племен тюркського походження, що утворили великий племінний союз і здійснювали завоювальні походи в Європі в IV–V століттях нашої ери.
2. Переносно: жорстока, варварська, неосвічена людина; загарбник, руйнівник.
гун
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Чжухоу (всі хоу) — узагальнена назва знаті, наділеної князівськими титулами «гун», «хоу», «бо» тощо. їхні володіння були напівнезалежними.’
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”
Приклад 2:
:lc
Частина мови: іменник (однина) |