гуна

[ɦunɑ] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. У філософії санкх’ї — одна з трьох первинних якостей (сутностей) матерії (пракриті), що є основою психофізичної організації світу та індивіда: саттва (ясність, гармонія), раджас (рух, дія) та тамас (інертність, темрява).

  2. У ширшому вжитку — будь-яка властивість, риса, якість (часто в множині: гуни) предмета, явища або людини.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. гун, р. гуна, д. гунові, з. гуна, о. гуном, м. гуні, к. гуне

Більше записів