гармонія

Значення

1. (Мистецтво) –

   Внутрішня узгодженість, відповідність, злагодженість частин цілого, що створює єдність і цілісність (наприклад, у мистецтві, природі, суспільстві).

2. (Мистецтво) –

   Приємна для слуху благозвучність, поєднання музичних тонів у акорді; милозвучність.

3. (Мистецтво) –

   У музичній теорії: розділ, що вивчає будову акордів, їхні взаємозв’язки та правила сполучення.

4. (Соціологія) –

   Злагода, мирні, дружні стосунки між людьми; відсутність суперечностей.

5. (Філософія) –

   У філософії та естетиці: висока міра внутрішньої упорядкованості, пропорційності та збалансованості, що викликає відчуття краси та досконалості.

Правопис та відмінювання