1. Який стосується гумору, властивий гумору; що містить у собі гумор, викликає сміх, веселість.
2. Який присвячений зображенню смішного, комічного в житті та має переважно розважальний характер (про твір мистецтва, літератури).
гумористичний
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Це вже не був безжурний, жвавий і весело гумористичний співрозмовник, з яким водити компанію було досі так інтересно. Відтепер полюбив він мовчати, завжди меланхолійно задумувався, зробився в’ялий і повільний у своїх рухах, легко втомлювавсь, виглядав, наче який страждалець.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Частина мови: прикметник () |