гумнище

1. Велика рівна площа, розчищена від рослинності, де колись молотили й віяли хліб, а також зберігали скирти соломи та полову; місце, де раніше стояв гумно.

2. Застаріла назва самого гумна — господарської будівлі або відкритого майданчика для обмолоту та очищення зерна.

3. (У переносному значенні) Місце, де відбувається щось масштабне, суттєве, або яке має ознаки запустіння, порожнечі після колишньої діяльності.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |