1. Спеціально обладнане місце на подвір’ї селянської садиби, призначене для зберігання, молотьби та обмолоту хліба (здебільшого взимку), а також для зберігання соломи та сіна; зазвичай це простора будівля під дахом або просто огороджена ділянка.
2. Ужиткова назва великої, простористої будівлі господарського призначення, часто з земляною підлогою, де відбувався обмолот зерна за допомогою ціпів або кінного приводу.
3. У переносному значенні — про безладдя, хаос або галасливе місце (розмовне).