гуменний

1. (історичне) Посадовець у запорозькому війську, помічник курінного отамана, який відав господарськими справами куреня, зокрема харчуванням та продовольчими запасами.

2. (історичне, рідше) Управляючий, наглядач гуменного господарства (гуменних будівель та зернових запасів) у поміщицькому маєтку або селі.

Приклади вживання

Приклад 1:
Гуменний з ціпом скрізь совавсь, Тут рота косарів з гребцями Йшла битись з косами, з граблями. Ніхто од бою не цуравсь.
— Самчук Улас, “Марія”

Частина мови: іменник (однина) |