гулянка

1. Масове святкування, народне гуляння на свіжому повітрі, часто з музикою, танцями, іграми.

2. Розвага, веселощі в компанії, бенкет; шумна вечірка.

3. Перен. Безтурботне, веселе проведення часу, часто з відтінком легковажності або марнотратства.

Приклади вживання

Приклад 1:
В клясному вагоні вже йшла гулянка. Офіцери без портупеїв, з розщібнутими комірами, пили горілку й вино.
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Частина мови: іменник (однина) |