гулькнути

1. Різко, швидко рухатися, переміститися кудись або впасти; зірватися з місця, кинутися.

2. Раптово зникнути, пропасти (часто про щось невелике або про гроші).

3. Розм. Швидко випити (алкогольний напій), ковтнути.

Приклади вживання

Приклад 1:
), і — найголовнішещодлядітей,щодляув’язненихпоетів,—неймовірна, просто0таки запаморочлива, як космос, кількість казок і леґенд: І.Калинець.Пробуджена муза ~8 ку ди вони всі потім поділися, в якучорнудірупровалились, щоб ви0 гулькнути ото єдино лиш у Калинцевих уральських снах, у страшні й безкінечні «ночі без ніжности» в засипаномуснігом бараці, — Іван Побиван, і царівна Місяцівна, і Морозенко, і козак Голота, і Анна Пристоянна, — вдень зі свічкою не знайти тепер слідів?.. (Коли сю веснумоя чеська перекладачка Ріта Кіндлерова, впорядкову ючи збірникукраїнськихнароднихказок,заклопоталасьбулаперекладом слова «Пристоянна» й звернулась до мене за поміччю, то відшук уКиєві фаховогофілолога(!
— Андрухович Софія, “Фелікс Австрія”

Частина мови: дієслово () |