гулівер

1. Головний герой сатиричного роману Джонатана Свіфта “Мандри Гуллівера” (1726), мандрівник, який потрапляє до країн ліліпутів та велетнів.

2. Переносно: людина величезного зросту або фізичної сили; велетень, гігант (зазвичай із відтінком іронії).

3. У техніці та технологіях: позначення чогось дуже великого за розмірами або потужністю (наприклад, великий вантажний літак, судно, верстат).

Приклади вживання

Приклад 1:
І весь він зі своїми голими грудима, із зухвалими вусами при такому співставленні виглядав, як Гулівер. Горлатий, безжурний, безстрашний Чернуха.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”

Частина мови: іменник (однина) |