гуконутися

1. (розм.) Різко, несподівано зупинитися, перестати рухатися або діяти; завмерти, застигнути (часто від подиву, здивування, страху).

2. (перен., розм.) Раптово замовкнути, припинити говорити.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: дієслово () |