гуконутися

[ɦukonutɪsjɑ] Дієслово

Буква:Г

Значення

  1. (розм.) Різко, несподівано зупинитися, перестати рухатися або діяти; завмерти, застигнути (часто від подиву, здивування, страху).

  2. (перен., розм.) Раптово замовкнути, припинити говорити.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я гуконуся, ти гуконешся, він гуконеться, ми гуконемося, ви гуконетеся, вони гуконються

Більше записів