гуконутися БукваГ 1. (розм.) Різко, несподівано зупинитися, перестати рухатися або діяти; завмерти, застигнути (часто від подиву, здивування, страху). 2. (перен., розм.) Раптово замовкнути, припинити говорити. Приклади вживання Відсутні Частина мови: дієслово () | ←сен-сімоністправік→