гукання

Значення

1. Діалогова форма звертання до людини, яка вказує на необхідність привернути її увагу, зазвичай вимовляється як “гу!” або “гу-гу!”; вигук, що імітує звук “гу”.

2. Процес виголошування таких вигуків або спроба викликати когось, голосно викрикуючи “гу!”.

3. (У лінгвістиці) Назва фонетичного явища, коли на місці старослов’янських голосних *o та *e в закритих складах у південно-західних говірках української мови з’являється звук, близький до [u] (наприклад, “снуп” замість “сон”, “вух” замість “вік”).

Правопис та відмінювання