гугоніти

[ɦuɦonitɪ] Дієслово

Буква:Г

Значення

  1. Видавати низькі, глухі, протяжні звуки, подібні до голубиного воркування або дзижчання комах (про голубів, комах тощо).

  2. Розмовляти тихо, невиразно або незрозуміло; бурмотіти щось під ніс.

  3. Довго та нудно розповідати про щось одноманітним, монотонним голосом.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я гугоню, ти гугониш, він гугонить, ми гугонимо, ви гугоните, вони гугонять

Більше записів