Значення
-
Технічний засіб для посилення звуку та передачі його на велику відстань, що складається з мікрофона, підсилювача та одного або кількох гучномовців; звукоусилювальна установка.
-
Процес трансляції, передачі інформації (мовної, музичної тощо) через такі технічні засоби; оповіщення, оголошення, що здійснюються через гучномовець.
-
Розмовне позначення самого гучномовця (рупору, колонки).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. гучномовлення, р. гучномовлення, д. гучномовленню, з. гучномовлення, о. гучномовленням, м. гучномовленні, к. гучномовлення