1. Взаємно гризти один одного (про тварин).
2. Перен. Сваритися, конфліктувати, лаятися між собою.
Словник Української Мови
Буква
1. Взаємно гризти один одного (про тварин).
2. Перен. Сваритися, конфліктувати, лаятися між собою.
Приклад 1:
і треба було бачити, як ринули всі гості туди, до Ади, до її королівського підвищення, як почали затято гризтися за місце в черзі, як терлися ліктями, плечима і животами!.. (Хоч усіх випередила стрімка Шалайзер у капелюсі набакир).
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 2:
I не надоїсть, господи, цiлий день з людьми гризтися! Мабуть, Софiї нема?
— Карпенко-Карий Іван, “Безталанна”