грюкотіти

[ɦrjukotitɪ] Дієслово

Буква:Г

Значення

  1. Видавати гучні, різкі, гуркотливі звуки, часто при падінні або ударі важких предметів; гуркотіти.

  2. Перен. Гучно, несамовито сміятися; реготати.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я грюкочу, ти грюкотиш, він грюкотить, ми грюкотимо, ви грюкотите, вони грюкотять

Більше записів