1. Який видає гримкі, різкі звуки, що нагадують тріск або гуркіт.
2. (у хімії) Стосується нестійких речовин, які здатні до бурхливої реакції або вибуху при ударі, терті, нагріванні (наприклад, гримуча ртуть, гримучий газ).
гримучий
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикметник () |