гримотіння

[ɦrɪmotinnjɑ] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. (діал.) Те саме, що гримотіти — видавати сильні, гучні звуки, гуркотіти (про грім, гарматні постріли, удар грому тощо).

  2. (перен., діал.) Гучна, бурхлива розмова, суперечка, лайка; галас, гамір.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. гримотіння, р. гримотіння, д. гримотінню, з. гримотіння, о. гримотінням, м. гримотінні, к. гримотіння

Більше записів