гримотання

[ɦrɪmotɑnnjɑ] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. Тлумачення із “Словника української мови”* ГРИМОТ А ННЯ, ГРИМОТ І ННЯ , я, с. Дія за знач. гримот а ти , гримот і ти і звуки , утворювані цією дією . Він іде , а вже за шию крапля впала ось холодна ; раптом блиснуло у хмарі – й почалося гримотіння … ( Тич ., До молоді .., 1959, 101); Дівчина .. прислухалася до далекого , все затихаючого гримотіння вагонних коліс (Собко, Шлях .., 1948, 41).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. гримотання, р. гримотання, д. гримотанню, з. гримотання, о. гримотанням, м. гримотанні, к. гримотання

Більше записів