Словник Української Мови
Буква
1. Розмовний варіант чоловічого імені Григорій, що вживається як звернення або неформальне позначення.
2. Народна назва рослини з родини айстрових (Achillea), звичайної тисячолистника (Achillea millefolium), яку використовують у лікувальних цілях.
3. (у діалектах) Назва гриба печериці (шампіньйона) або інших видів грибів.
Приклад 1:
— Ви маєте на увазі теорію дзеркал Дзиндри з п’ятнадцятого століття, що її частенько згадував Паливода тоді, коли ще носився з думкою заснувати інститут парапсихології і навіть, якщо вірити Григорові Папському — той скрізь бачив привидів, — уже купив був на околиці Боґенгавзену віллу, з якої час від часу вилітали на вулицю важкі предмети, навіть коли не було дома Паливодиної прибиральниці (здається, Григір і справді бачив, як із вікна летіла не лише праска, а й дубова шафа, яка мало не розчавила Григора, аж він мусів оскаржити Паливоду, який однак уламав Григора взяти назад позов), а тоді, нікому нічого не пояснюючи, все кинув і терміново виїхав до Цюріху до свого брата Антона, що невдовзі перед тим повернувся з Бельгійського Конґо, де він п’ять років відбував медичну практику? — Так, я пригадую, бо саме тоді Антін вилікував Всеволода Решетинця від прогресивного паралічу, який почався в необережного хлопця після невеличкого розходження щодо незалежности України з радянцями в марсельському порту.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”