грифель

1. Тонкий стрижень із спресованої суміші глини та графіту, що використовується в олівцях для письма та креслиння.

2. Власна назва мінералу, синонімічна до “графіт” (застаріле або спеціалізоване вживання).

3. Твердий кристалічний стрижень, смужка усередині грифельної (креслярської) ручки або механічного олівця.

Приклади вживання

Приклад 1:
В мене були зошити, олівець, ручка, чорнильниця, грифель і грифельна дошка. Спочатку ми писали на грифельній дошці палочки, потім літери.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Частина мови: іменник (однина) |