грукучий
[ɦrukut͡ʃɪj] Прикметник
Буква:Г
Значення
-
Який видає грукіт — різкі, гучні, сухі звуки, що нагадують тріск, гуркіт або стукіт.
-
Який має властивість грукотити, часто видавати такі звуки.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. грукучий, р. грукучого, д. грукучому, з. грукучого, о. грукучим, м. грукучім