1. Збірка, нагромадження груд (великих кусків чогось, переважно землі, глини, снігу тощо).
2. (у множині) Великі, нерівні шматки, грудки чогось (наприклад, мерзлої землі, глини, снігу).
груддя
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Побачивши чорне рухливе груддя озброєних людей на конях, птахи розвертались і летіли на П’ятку. Зате вже в П’ятці вони розкаркались так, що їм заходились підвивати й собаки.
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”
Приклад 2:
Iшли лiнивi, сiрi, важкi, наче груддя ялової землi, яка їх зродила. Несли свою зброю — одвiчнi рушницi, зв’язанi мотузками, важкi iржавi обухи, люшнi, дрючки.
— Самчук Улас, “Марія”
Частина мови: іменник (однина) |