1. Який має деякі риси грубості, не зовсім ввічливий, трохи різкий у поводженні, висловлюваннях.
2. Недостатньо оброблений, опрацьований; не зовсім акуратний, дещо недбалий.
3. Дещо грубий за своєю структурою, фактурою; не тонкий, не ніжний.
грубуватий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Застільний етикет у давніх іранців був простий, щоб не сказати — грубуватий. Страву брали прямо руками.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”
Частина мови: прикметник () |