Древослів

Словник Української Мови

грубошаруватий

[ɦruboʃɑruʋɑtɪj] Прикметник

Буква:Г

Значення

(Про деревину) Такий, що має грубі, добре помітні шари (річні кільця).
(Перен., про голос, звук) Низький, сипкий, неоднорідний за тембром.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. грубошаруватий, р. грубошаруватого, д. грубошаруватому, з. грубошаруватого, о. грубошаруватим, м. грубошаруватім

Більше записів