1. Різко, грубо відповісти, сказати щось нетактовне або образливе; огризнутися.
2. Допустити грубість у поведінці, вчинити нетактовно, неввічливо.
грубнути
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Адже поки Любця виглядала тоненькою й тендітною, Любця була як Любця, а як після того нещасливого кохання з Юрком, на котрого вона, Ірина, й не глянула б, стала грубнути, з кожним зайвим кілограмом сала в неї ніби вливалася отрута (чи ця отрута містилася в Любциній вдачі й раніше, дарма що вона, Ірина, цього справді доти не зауважила, і зайве сало пише пришвидшило вихід цієї отрути на поверхню? ), аж вона, Ірина, врешті-решт махнула рукою на Л юбцю, бо чого це вона, Ірина, мала заради Любциних проблем вічно псувати собі нерви й настрій, так наче кожен не мав подостатком власних клопотів?
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Частина мови: дієслово () |