Словник Української Мови
Буква
1. Атмосферне явище, що супроводжується блискавками, грімом, сильним вітром, часто зливами або градом.
2. Переносно: про щось грізне, страшне, що викликає сильний страх, повагу або загрозу (наприклад, “гроза ворогів”).
3. Застаріле або поетичне: сильний шум, гуркіт, гамір, схожий на гуркіт грому.
Приклад 1:
…Йому згадалася темна ніч і гроза, й слизький мотузок через рів з водою, який перебрели — гаразд, що було тільки попідруки. А вода темна, смердюча, по краях заросла очеретом, з роси вирвалася зграя качок, налякавши до півсмерті.
— Франко Іван, “Мойсей”
Приклад 2:
За вiкном у мене то сонцем, то зливою мерехтить над печерськими горбами липнева гроза, на сусiдському балконi натхненно голосить ошалiлий пiвень, пiд балконом притулилася парочка — i не помiчає, що дощ ущух, дзвонить телефон, i я, з нiжнiстю i жалем, ставлю крапку в усiй цiй iсторiї: як звичайно закiнчували свої послання древнi, я сказала — i спасла свою душу. Оксана Забужко Київ, 31 липня 1995 року Польові дослідження з українського сексу Ще не сьогоднi, каже вона собi.
— Забужко Оксана, “Польові дослідження з українського сексу”
Приклад 3:
— ага, утримувати дiм, платити mortgage, insurance i всi iншi рахунки, гаразд, що ми в Українi позбавленi цих проблем, нам простiше — спакував валiзку, грюкнув дверима, i гуд бай, май лав: злиднi це свобода це свобода), — Марк виклопотав йому майстерню на час лiтнiх канiкул: куток у здоровеннiй, схожiй на сюрреалiстично заставлений мольбертами спортзал кошарi з матовим, як у клозетi, вiкном на всю стiну, — скажи, чувак, спасибi й на тому, beggars can’t be choosers, — вона ж приїхала в те обезлюднiле унiверситетське мiстечко єдино задля нього, задля нього залишила Кембрiдж — i, щойно залишила, — мов рухнула протаранена стiна, все посипалося з устiйнених мiсць: вже в Бостонському аеропорту Logan, щойно вилiзла з таксi, — розiрвався босо‑нiжок — волочачи ногу, пiдiйшла до стойки з квитком, i з’ясувалося: всi рейси “United” затримано, у Вашiнгтонi, де мала пересiдати на калiкуватого пенсiль‑ванського “кукурузника”, лютувала гроза, — заметалася вiд одного службовця до другого, всi знай вистрiлю‑вали хлопавками пустих усмiшок, що ж робити, вона конче мусила встигнути сьогоднi на вечiр до Марка, завтра вранцi вони планували вирушати автом до Нью‑Йорка, до Кеннедi, зустрiчати генiального українського художника, що не знає ж (iдiот!) нi слова по‑англiй‑ському, так класно було пiдiгнано сценарiй, i от на тобi!
— Забужко Оксана, “Польові дослідження з українського сексу”