грот

[ɦrot] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. Печеря природного походження, часто великих розмірів, що утворилася в результаті вилуговування або розмивання гірських порід (вапняків, гіпсів тощо).

  2. Нижня прямокутна парусина на грот-щоглі (головній щоглі) судна з повним вітрильним озброєнням.

  3. Головна, найвища щогла на вітрильному судні, а також стійка, що підтримує навіс над капітанським містком.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. гроти, р. грота, д. гротові, з. грот, о. гротом, м. гроті, к. гроте

Більше записів