грос

1. (історичне) Велика міра кількості, що дорівнює 12 дюжинам, тобто 144 одиницям (наприклад, грос олівців).

2. (історичне, нумізматика) Срібна монета, карбувана в Німеччині, Польщі та інших європейських країнах у XIV–XVII століттях.

3. (переносне значення, розмовне) Дуже велика кількість чогось, безліч, сила-силенна.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |