громохкий

1. (про звук) Дуже гучний, оглушливий, що лунає з великою силою, наче гуркіт грому.

2. (переносно, про явище, подію) Надзвичайно масштабний, вражаючий, гучний, що привертає загальну увагу.

Приклади вживання

Приклад 1:
Тоді вийшла нова збірка поезій Поліщука «Громохкий слід». Забіла і Шмигельський були в захопленні од «Громохкого сліду» і казали, що книжка геніальна.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Частина мови: прикметник () |