1. (про звук) Дуже гучний, оглушливий, що лунає з великою силою, наче гуркіт грому.
2. (переносно, про явище, подію) Надзвичайно масштабний, вражаючий, гучний, що привертає загальну увагу.
Словник Української Мови
Буква
1. (про звук) Дуже гучний, оглушливий, що лунає з великою силою, наче гуркіт грому.
2. (переносно, про явище, подію) Надзвичайно масштабний, вражаючий, гучний, що привертає загальну увагу.
Приклад 1:
Тоді вийшла нова збірка поезій Поліщука «Громохкий слід». Забіла і Шмигельський були в захопленні од «Громохкого сліду» і казали, що книжка геніальна.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”