гробовище

[ɦroboʋɪʃt͡ʃɛ] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. Місце, де розташовані поховання, могили; кладовище, цвинтар.

  2. (у переносному значенні) Місце, що нагадує кладовище через наявність великої кількості залишків, уламків чогось (наприклад, техніки, споруд); символ занепаду або руйнації.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. гробовище, р. гробовища, д. гробовищу, з. гробовище, о. гробовищем, м. гробовищі, к. гробовище

Приклади з художньої літератури

  • “Насторожі моє ухо:
    А все тихо, а все глухо!
    Чи козак і кінь умер?
    Чи орел без крил, без пер?
    Вже край втихомирився: чую, од моря до моря
    Не пахне вже ворога дух,
    Немає вже вражого трупу…
    Як на гробовищах в ніч глупу,
    Де смерть все розсипала в пух,
    Все, чую, вже тихо од моря до моря…
    Чи орел без крил, без пер?
    Чи козак і кінь умер?
    Все і тихо, все і глухо…
    Даром насторожі ухо!”
    Прислухався, глянув ще раз на Вкраїну,
    Схиливсь, як билина, і сам — в домовину…
    — Кузьма Скрябін

Більше записів